Посвідчення довіреностей: довіреність на управління, розпорядження транспортним засобом, довіреність на розпорядження нерухомістю, довіреність на розпорядження майном, довіреність на представництво інтересів в суді, органах влади і управління, інші довіреності.

Довіреність - це документ, за яким одна особа уповноважує іншу здійснювати визначені в довіреності дії, представляти інтереси перед третіми особами.

Складання довіреності:

• Для складання довіреності потрібна особиста присутність особи, що видає довіреність, її паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків (що раніше вказувався як ІПН).
​
• У довіреності ви можете вказати декілька повірених осіб, які діятимуть самостійно один від одного.
​
• Після складання довіреності її дані вносяться до Єдиного реєстру довіреностей (електронна база усіх довіреностей, складених на території України).
​
• Довіреність від імені юридичної особи підписує її керівник. Для цього він повинен надати нотаріусу свій паспорт, документи, що підтверджують його повноваження, та документи на юридичну особу.
​​
• Одним з частих питань є порядок відкликання/скасування виданої довіреності. Цей порядок дуже простий, вам необхідно звернутися до будь-якого нотаріуса, не обов'язково до того, який видавав вам довіреність, і повідомити про бажання скасувати довіреність. Нотаріус за вашими даними знайде цю довіреність в електронній базі та складе від вашого імені заяву про скачування довіреності. Вам залишиться тільки повідомити про факт скасування довіреності повіреному та можливим третім особам, для яких видавалася довіреність.

Посвідчення договорів: договір купівлі-продажу, дарування, міни нерухомості, договір оренди нерухомості, договір іпотеки, застави нерухомості, договір оренди, купівлі-продажу, дарування автомобіля, шлюбний договір (шлюбний контракт) між подружжям та особами, що вступають в шлюб, договір довічного утримання, договір позики грошових коштів, спадковий договір, договір поділу майна, договір управління майном.

Договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації

Чинним законодавством України чітко визначено, які правочини підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, а саме:

• договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання (догляд), спадковий договір) нерухомого майна відповідно до положень статей 657, 715, 719, 729, 732, 745, 1304 Цивільного кодексу України;
• іпотечні договори згідно із вимогами статті 18 Закону України "Про іпотеку" та статті 577 Цивільного кодексу України;
• договори про спільну часткову власність на земельну ділянку; про купівлю-продаж земельних ділянок, про перехід права власності та про передачу права власності на земельні ділянки; про обмін земельними ділянками, які виділені єдиним масивом у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв)відповідно до статей 88, 128, 132, 142 Земельного кодексу України та статті 14 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)";
• договори купівлі-продажу (приватизації) державного майна згідно із статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статтею 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію);
​
• договори про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя; про надання утримання; про припинення права утримання взамін набуття права на нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати; шлюбні договори; договори між подружжям про розмір та строки виплати аліментів на дитину; договори про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно відповідно до статей 69, 78, 89, 94, 109, 189, 190 Сімейного кодексу України;
• договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше згідно з вимогами статті 793 Цивільного кодексу України;
• договори найму транспортних засобів за участю фізичної особи, договори позички транспортного засобу, у якому хоча б однією стороною є фізична особа відповідно до статті 799, 828 Цивільного кодексу України;
• договори про створення акціонерних товариств, якщо товариства створюються фізичними особами відповідно до статті 153 Цивільного кодексу України;
• установчі договори про створення друкованих засобів масової інформації, у випадку якщо одним із співзасновників друкованого засобу масової інформації, є фізична особа відповідно до ст. 9 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні";
• договори управління нерухомим майном згідно статті 1031 Цивільного кодексу України;
• договори про зміну черговості одержання права на спадкування згідно статті 1259 Цивільного кодексу України.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт мають фізичні особи з повною дієздатністю. Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача, і підписаної особисто заповідачем.

За заповітом майно може бути заповідане тільки у власність. Однак заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить, зокрема, житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, зобов’язання надати іншій особі право користування цим майном або певною його частиною.

У заповіт може бути включено розпорядження немайнового характеру (наприклад, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім, виконання дій, спрямованих на здійснення певної суспільно корисної мети тощо).

НЕОБХІДНІ ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ПОСВІДЧЕННЯ ЗАПОВІТУ (ОРИГІНАЛИ):

• Паспорт (звертаємо Вашу увагу на наявність в паспорті вклеєних фотокарток при досягненні особою 25-річного або 45-річного віку);
• Реєстраційний номер облікової картки платника податків – оригінал (якщо особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків – паспорт з відміткою про наявність у особи права здійснювати будь-які платежі без реєстраційного номера);
​
• Інформація про майно (майнові права), яке заповідається;
​
• Інформація про наявних спадкоємців. Необхідно знати правильне написання українською мовою ПІБ спадкоємця та дату його народження.

Свідоцтво про право на спадщину відноситься до тих важливих документів, які підтверджують ваше право власності на майно.

СВІДОЦТВО ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ:

Документи необхідні для оформлення Свідоцтва про право на спадщину:

​
• Свідоцтво про смерть спадкодавця.
• Заповіт, якщо він є.
• Документи, що підтверджують родинні відносини із спадкодавцем (свідоцтво про народження, шлюб).
• Довідка про останнє місце проживання спадкодавця або домова книга (видається ЖЕКом, сільрадою, іншим органом).
​
• Спадкоємці та їх паспорти, ідентифікаційні коди.
​
• Довіреність (для осіб, що діють по довіреності).
• Документи на майно (документи, що встановлюють право власності спадкодавця на майно, ощадкнижки, іменні та цінні папери, договори, техпаспорти, акт на землю та інше).
​
• Витяг з Державного земельного кадастру на землю.
​ ​
• Експертна оцінка майна, в разі оподаткування.
​
• Нормативно-грошова оцінка – для земельних ділянок.

Засвідчення вірності копій документів та виписок з них є однією з найпоширеніших нотаріальних дій.

Необхідність її вчинення виникає в багатьох випадках життя громадян, і насамперед, коли треба той самий документ подати до кількох організацій або коли оригінал документа буде потрібен надалі чи коли виникає небезпека його втрати.

НОТАРІАЛЬНІ КОПІЇ ДОКУМЕНТІВ:

​Нотаріуси мають право засвідчувати копії документів, виданих як юридичними, так і фізичними особами, за умови, що ці документи не суперечать закону і мають юридичну силу.

Для здійснення цієї дії документ повинен мати належний вигляд і містити відповідні реквізити: назву організації, що видала цей документ, номер і дату його видачі, за необхідності він має бути викладений на бланку затвердженої форми (зразку). Документ має бути підписаний уповноваженою особою, і на ньому має бути проставлена печатка (за її наявності).

Нотаріус так само може засвідчити копію документу, виданого фізичною особою, у разі, якщо достовірність підпису фізичної особи засвідчена нотаріусом, організацією за місцем роботи, навчання, проживання або лікування громадянина.

Проте нотаріус не має права засвідчувати копії документів, які написані олівцем, в яких є підчистки, зроблені приписки, необумовлені виправлення, закреслені слова. Документ повинен мати чіткий текст, який можливо прочитати, чіткий відбиток печатки (у разі її наявності). Якщо документ викладений на декількох сторінках, то вони мають бути прошиті, пронумеровані і скріплені належним чином.

Засвідчення копії можливе тільки в тому випадку, якщо нотаріус особисто побачив оригінал документу, перевірив його дійсність, правильність оформлення, наявність усіх необхідних реквізитів, порівняв його з копією, або ж самостійно за допомогою відповідної техніки зробив копію. І тільки після цього він може засвідчувати вірність копії з цього документу нотаріально, причому копія робиться подібною до оригіналу, тобто, якщо документ прошитий, то нотаріальна копія теж має бути прошита і скріплена печаткою та підписом нотаріуса.

У кінці документу робиться засвідчувальний напис нотаріуса, що підтверджує відповідність копії до оригіналу, і все це закріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Кількість нотаріальних копій одного документу може бути не обмежена.

Документи, необхідні для посвідчення копії документу:

• Документи, що посвідчують вашу особу.
• Оригінал документу, копію якого ви збираєтеся засвідчити.
​

Нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить закону і які не мають характеру правочинів та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини, таких як заяви, статути, протоколи, рішення та інші документи.

ЗАСВІДЧЕННЯ СПРАВЖНОСТІ ПІДПИСУ НА ДОКУМЕНТАХ:

​Нотаріус вчиняє нотаріальні дії по засвідченні справжності підпису особи на документах. Подібна дія потребується досить часто для подачі документів в державні установи, банки.

Нотаріус попередньо встановлює особу підписанта.

При засвідченні підпису нотаріус не посвідчує факти, вказані в самому документі. Засвідчення лише означає, що цей документ підписала саме та особа, яка в ньому зазначена.

Для засвідчення справжності підпису необхідно:

• Паспорт.
• Реєстраційний номер облікової картки платника податків.
• Інші документи у випадку засвідчення справжності підпису посадових осіб юридичних осіб.
​

Нотаріус надає витяги (інформаційні довідки) з державних та єдиних реєстрів, а саме: державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру обтяжень рухомого майна, державного земельного кадастру, державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, державного реєстру реєстрації актів цивільного стану спадкого реєстру та інші.

НАДАННЯ ВИТЯГІВ (ІНФОРМАЦІЙНИХ ДОВІДОК)

​Інформація з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надається органом державної реєстрації прав, нотаріусом у формі витягу, інформаційної довідки та виписки.

Нотаріусу надано законодавством право надавати інформацію з Державного реєстру прав у вигляді витягу або інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, згідно порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 722.

За відсутності інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно у Державному реєстрі прав нотаріус використовує інформацію про зареєстровані речові права з Реєстру прав власності на нерухоме майно, про обтяження речових прав з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та про іпотеки з Державного реєстру іпотек щодо цього об’єкта.

Інформація з Державного реєстру прав надається нотаріусом у паперовій формі у вигляді:

• витягу за заявою власника чи іншого правоволодільця про належні йому права, спадкоємців (правонаступників) відповідних осіб, особи, в інтересах якої встановлено обтяження;
• інформаційної довідки;
• в електронній формі через офіційний веб-сайт Укрдержреєстру у вигляді інформаційної довідки.
​

Хто має отримати зазначені вище витяги:

• Власник нерухомого майна або уповноважена особа (тобто особа, що діє по довіреності).
• Особа, яка має речове право.
• Спадкоємець або уповноважена особа по дорученню.
• Власник/співвласник нерухомості.
• Будь-яка фізична або юридична особа у разі отримання Витягу з ДРП про державну реєстрацію іпотеки, обтяження.
​

Для отримання витягу з ДРРПНМ необхідно подати нотаріусу наступні документи:

• Паспорт, ідентифікаційний код.
• Правовстановлюючі документи.
• Доручення за необхідністю.
• Договір ( правочин), що підтверджує наявність речових прав у суб’єкта цих прав.
• Свідоцтво про смерть та документи, що підтверджують родинні зв’язки зі спадкодавцем.
• Іпотечні договори ,тощо.
​

Нотаріус надає витяги (інформаційні довідки) з державних та єдиних реєстрів, а саме: державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру обтяжень рухомого майна, державного земельного кадастру, державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, державного реєстру реєстрації актів цивільного стану спадкого реєстру та інші.

НАДАННЯ ВИТЯГІВ (ІНФОРМАЦІЙНИХ ДОВІДОК)

​Інформація з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надається органом державної реєстрації прав, нотаріусом у формі витягу, інформаційної довідки та виписки.

Нотаріусу надано законодавством право надавати інформацію з Державного реєстру прав у вигляді витягу або інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, згідно порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 722.

За відсутності інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно у Державному реєстрі прав нотаріус використовує інформацію про зареєстровані речові права з Реєстру прав власності на нерухоме майно, про обтяження речових прав з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та про іпотеки з Державного реєстру іпотек щодо цього об’єкта.

Інформація з Державного реєстру прав надається нотаріусом у паперовій формі у вигляді:

• витягу за заявою власника чи іншого правоволодільця про належні йому права, спадкоємців (правонаступників) відповідних осіб, особи, в інтересах якої встановлено обтяження;
• інформаційної довідки;
• в електронній формі через офіційний веб-сайт Укрдержреєстру у вигляді інформаційної довідки.
​

Хто має отримати зазначені вище витяги:

• Власник нерухомого майна або уповноважена особа (тобто особа, що діє по довіреності).
• Особа, яка має речове право.
• Спадкоємець або уповноважена особа по дорученню.
• Власник/співвласник нерухомості.
• Будь-яка фізична або юридична особа у разі отримання Витягу з ДРП про державну реєстрацію іпотеки, обтяження.
​

Для отримання витягу з ДРРПНМ необхідно подати нотаріусу наступні документи:

• Паспорт, ідентифікаційний код.
• Правовстановлюючі документи.
• Доручення за необхідністю.
• Договір ( правочин), що підтверджує наявність речових прав у суб’єкта цих прав.
• Свідоцтво про смерть та документи, що підтверджують родинні зв’язки зі спадкодавцем.
• Іпотечні договори ,тощо.
​